Як подолати фінансовий голод медицини?

Якщо після цього щось лишається — от на ці крихти і закуповуються ліки, робляться ремонти і таке інше. Яка спроможність «такої» медицини — уявити неважко.

Попри те, що у людей в білих халатах нещодавно було професійне свято, однак святковий настрій суттєво псує ставлення держави до медичної галузі в цілому, і до чернігівської медицини зокрема. Бо зрозуміло: Київ нас не балує: все, що ми отримуємо — це навіть не залишки, а жалюгідні крихти від того, що отримують з центру решта регіонів України. Наприклад, цьогорічний медичний бюджет Донеччини становить понад 2 мільярди гривень, а от в Чернігівщині на видатки охорони здоров‘я витратять лише… 329 мільйонів.

Куди рухатись далі і що може зарадити нашій медицині радилися 19 червня на круглому столі у прес-клубі «Експертна думка» очільники сфери охорони здоров’я та низки медичних закладів міста.

За словами керівника міського управління охорони здоров‘я Юрія Бойка, найголовнішою проблемою чернігівської медицини є катастрофічний фінансовий голод. Коштів бракує буквально на все. Потужностей міського бюджету вистачає лише на своєчасну виплату зарплати та розрахунки за енергоносії. Практично, все інше — завдяки благодійним внескам пацієнтів. «Звісно, це виглядає дуже принизливо — заплатіть, купіть, а ми вас полікуємо. Але сьогодні так. І кожен виживає, як може», — підкреслив чиновник. Попри те, що завдяки благодійності вдається якось зводити кінці з кінцями, але ж усі дірки нею не залатаєш! Зарадити хоч якось цій проблемі могло б прийняття закону про загальнодержавне обов‘язкове медичне страхування, однак нещодавно народні обранці цей законопроект у другому читанні так і не прийняли.

На думку головного лікаря міської лікарні №2 Володимира Фаля, нині вітчизняна медицина просто-таки волає про допомогу, а от уряд цих криків чомусь не чує. Так, у медиків склалася парадоксальна за своєю безглуздістю ситуація щодо закупівлі медикаментів. «Усі препарати, які купуються за державний кошт, повинні в обов‘язковому порядку пройти перереєстрацію. Але фірми-постачальники не поспішають це робити. Тож і виходить, що нині нам придбати навіть звичайний спирт дуже проблематично!» — бідкається медик. Звісно, що на місцевому рівні зарадити цій біді практично неможливо.

«Всі нам дорікають: а як же ж щодо статті 49-ї Конституції України, яка гарантує безкоштовну медицину? — говорить Володимир Фаль. — А я відповім ось що: а ви подивіться хто і за скільки лікується. Я проаналізував понад 3000 лікарняних справ наших пацієнтів. Так ось 34,5% з них — це пенсіонери, які не в змозі робити благодійні внески, 5% — школярі, 8% — інваліди працездатного віку, 16% — тимчасово непрацюючі. Тобто робити внески може лише 31% населення. Чи вистачить цього на всіх? Це нереально!».

На думку головного лікаря центральної міської лікарні №1 Андрія Жиденка, єдине що може тут зарадити — це самі городяни. Адже вирішення проблем медицини залежить передусім від столиці: «Хто сьогодні знає імена тих народних обранців, які представляють Чернігівщину у Верховній Раді? Вони ж мали б захищати наші з вами інтереси, зокрема і нашу медицину. Де ці люди? Ніхто не знає. Єдине, що обнадіює: цього року ми обиратимемо депутатів не за партійними списками, а по мажоритарці, тож потрібно, щоб інтереси нашої громади представляла людина, яка знає проблеми Чернігова, яка виросла і жила тут, а не функціонер якоїсь партії».

Довідка «Високого Валу»:

Мінімальна потреба у фінансових ресурсах на медицину, за оцінкою Міністерства охорони здоров’я України, становить понад 80 млрд грн. В Державному бюджеті України на 2012 рік видатки на охорону здоров’я у зведеному бюджеті складають 55,1 млрд. грн.