Усі гроші в центр! І ажніяк інакше

Захід відбувся в рамках проекту «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Керівник проекту Максим Корявець розповів про етапи аналізу, проведеного в рамках згаданого проекту та показники фінансової самостійності місцевих бюджетів, які бралися за основу при розробці експертних висновків.

Експерт проекту Максим Забаштанський зробив наголос на ключових моментах, які було виявлено під час проведення глибинних інтерв’ю з експертами бюджетно-податкової сфери Чернігівського регіону в рамках реалізації проекту.

Зокрема, було виділено ряд причин, що передували проведенню податкової реформи в Україні, серед яких: необхідність спрощення, стабілізації та кодифікації податкового законодавства; необхідність усунення недоліків у механізмі адміністрування податків; необхідність зменшення кількості податків та зборів; потреба у створенні додаткових «важелів» стимуляції розвитку економіки країни, підвищення інвестиційної привабливості країни; потреба у збільшенні дохідних частин державного та місцевих бюджетів України для підтримки державної системи соціального забезпечення.

Експертом було презентовано результати розрахунку показників фінансової самостійності місцевих бюджетів трьох рівнів: Чернігівського обласного бюджету, Чернігівського районного бюджету, Чернігівського міського бюджету.

Поряд зі зростанням номінального обсягу доходів бюджетів усіх рівнів було відзначено тенденцію до зниження питомої ваги спеціального фонду у структурі доходів місцевих бюджетів, підвищення питомої ваги офіційних трансфертів (у структурі Чернігівського районного та міського бюджетів).

Відбулась значна зміна структури надходжень до місцевих бюджетів від місцевих податків та зборів під впливом податкової реформи.

Якщо у 2009 та 2010 роках найбільшу питому вагу у структурі місцевих податків та зборів, що надходили до бюджетів Чернігівської області, Чернігівського району та міста Чернігова займали комунальний податок, податок з реклами, ринковий збір, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, а також збір за використання місцевої символіки (для м. Чернігова), то з 2011 року основну роль у структурі місцевих податкових платежів відіграють єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Незважаючи на тенденцію до збільшення питомої ваги місцевих податків та зборів у структурі доходів бюджетів обласного, районного та міського рівнів, за підсумками 2011 року вона лишається дуже низькою (для бюджету Чернігівської області – 1,2%, Чернігівського району – 1,2%, міста Чернігова – 2,5%).

Президент Поліського фонду Геннадій Максак презентував рекомендації щодо підвищення ефективності державної політики у сфері місцевого оподаткування. Учасників круглого столу було запрошено до їх обговорення.

Заступник начальника фінансового управління Чернігівської міської ради Олена Лисенко зазначила про необхідність переведення плати за землю з розряду загальнодержавних податків до переліку місцевих, що підвищить фінансову самостійність міського бюджету.

Досі лишається відкритим питання про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки через неможливість чіткого визначення його платників. Також було зазначено про необхідність повернення збору за використання місцевої символіки до складу місцевих податкових надходжень, оскільки це був один з найвагоміших місцевих податків у структурі бюджету міста Чернігова до впровадження податкової реформи.

Депутат Чернігівської обласної ради Биконя Сергій Федорович наголосив на необхідності подальшого доопрацювання податкового законодавства у напрямку створення стимулюючих важелів для малого та середнього бізнесу.

Експертні висновки щодо впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів та роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів бюджетів різних рівнів на прикладі Чернігівської області буде розміщено на сайті Поліського фонду (http://pfirs.org/).

Представлені рекомендації буде доопрацьовано та подано на розгляд до відповідних інституцій для подальшого їх врахування.