Чи запасаються чернігівці доларами та євро?

Провідні фахівці говорять, що світ знаходиться на межі нової потужної економічної кризи. Ця тема хоча й не так яскраво висвітлюється на фоні новин про коронавірус, але все ж просочується на шпальти та екрани вітчизняних ЗМІ. До того ж перші наслідки відчуваються в дуже помітному падінні курсу гривні і, відповідно, здорожчанні найпопулярніших світових валют. А в такі моменти, як правило, наші громадяни поспішають не тільки запастися крупами, сіллю та сірниками, але й вкласти хоча б якісь кошти в долари чи євро.

Ми поцікавилися у жителів обласного центру, чи бояться вони світової фінансової кризи та чи вважають за потрібне скуповувати валюту, щоб уберегти свої заощадження.

Анатолій, держслужбовець:

– Думаю, що негативних економічних процесів варто боятися – криза, як то кажуть, уже на носі. Вона торкнеться нас усіх дуже скоро. Черговий крах світової економіки набагато ближче, ніж здається. Ситуація передбачувана, і ті прогнози, які дають експерти, дуже песимістичні.

Вартість долара останнім часом зросла майже на одну гривню. Це відчутне падіння гривні, але заощадження у валюті, як на мене, нікого особливо не врятують. Скільки тих же доларів може придбати пересічна людина? Думаю, що варто згадати світову фінансову кризу 2008 року. Зараз особисто я бачу повторення ситуації.

Валентина, пенсіонерка:

– Вважаю, що валюту скуповувати не варто. Я таким ніколи не займалася. Хіба що в кого є великі заощадження, то вони можуть якось виграти від цього. А якщо придбати 100–200 доларів, то хіба це когось врятує? Нічого з цього не вигадаєш.

Хочеться сподіватися, що наш уряд і президент зможуть мінімізувати наслідки майбутньої фінансової кризи для нас усіх. Але якщо вони, отримавши до рук країну зі стабільним економічним зростанням, змогли без усякої світової кризи докеруватися до падіння, до розрухи, то навряд чи впораються із цим завданням. У мене немає довіри до нової влади. Вона нас не захистить у цій ситуації.

Анатолій, будівельник:

– Я людина старшого покоління і пережив кризи і дефолти ще в 90-х роках. Тому й нинішня ситуація мене не лякає. А для того, аби скуповувати валюту, треба мати гідну зарплатню, якої в Україні, на жаль, немає.

Зараз багато хто радить вкладатися у золото чи нерухомість. Але для цього потрібні гроші. А де їх стільки взяти? За останні роки стало тільки гірше. Для народу нічого не робиться. Люди кинуті напризволяще. І тому починають панікувати. Але я не боюся. Я був на фронті – і це докорінно змінило мій світогляд. Той, хто побував на війні, уже нічого не буде боятися.

Тетяна, пенсіонерка:

– У моего мужа две с половиной тысячи гривен пенсии, а у меня две тысячи девятьсот. Нам уже ничего не страшно – куда еще хуже можно жить? Хотелось, чтобы что-то поменялось. Но становится только хуже, независимо от финансовых кризисов. Депутаты говорят, что им мало тридцати шести тысяч, а мы живем на две… и как-то выкручиваемся.

Люди на Майдане тогда просто хотели лучшей жизни. Не удивлюсь, если Майдан будет снова. Только он уже будет намного жестче. Особенно если подключатся наши солдаты. Ведь кто у них сейчас главнокомандующий? Он только и умеет на каждом углу выпячивать грудь вперед и говорить: «Я – президент!» А там люди, которые нас защищают, держат войну на своих плечах.