Замість «повернення амбіцій Чернігову» – задоволення амбіцій власних
Минає півроку діяльності нової влади Чернігова на чолі з Владиславом Атрошенком. Чернігівцям обіцяли «повернути Чернігову амбіції», але поки виглядає, що просто монополізували під себе всю владу, задовольняючи амбіції однієї людини.
Про досягнення міської влади Чернігова розкаже прес-служба мерії, може голова проведе прес-конференцію з цього приводу. Зараз же – про недоробки і відверті провали міської влади Чернігова.
Це суб’єктивна думка людини, яка покладала досить великі сподівання на нову владу Чернігова.
1. Обіцянка міського голови призначати керівників управлінь та комунальних підприємство через прозорий конкурс залишилося красивим передвиборчим гаслом. Всі ключові посади отримали або особливо віддані люди Атрошенка, або за квотним принципом партнери мера.
2. Широко анонсована реформа транспорту, коли нам обіцяли прибрати монополізм маршруток та запродати нову транспортну схему міста, перетворилася на косметичні зміни кількох маршрутів.
3. Боротьба з МАФами скотилася до банального переділу ринку. Таке враження складається, коли дивишся на те, що старі МАФи не лише не зникли, але й додаються нові на таких самих умовах, якими користалися і попередники. Відмінність лише в тому, що тепер дозволи видають особисто віддані люди нового мера.
4. Чернігів одним з перших приєднався до системи «Прозорро». Мер видавав це за власне досягнення. Але всі слова мера і його оточення про економію бюджету перекреслюються скандалом з управлінням освіти Чернігівської міської ради. Сайт системи «Прозорро» офіційно назвав «зрадою тижня» конкурс, який оголосило управління найбільш відданого соратника Атрошенка Василя Білогури. Як відомо, управління освіти є одне з найбільших отримувачів бюджетних коштів. Тому висновок «Прозорро» про те, що це управління систематично свідомо штучно і протизаконно омежує коло учасників торгів, наштовхує лише на думку про корупційні чинники.
5. Сказати, що після обрання Атрошенка та формування більшості під нього змінилося щось в управління землею – також не можна. Продовжуються все ті ж спроби забудови зелених зон. Навіть родичі Атрошенка намагалися провести через сесію зміну цільової ділянки в Ялівщині. Скандальне будівництво біля Єлецького монастиря, схоже, буде продовжене, можливо дещо в менших об’ємах. Влада формулює якісь незрозумілі, навіть депутатам, проекти «концепції Генплану», під які виділяються немалі кошти.
6. Всі гучні заяви мера про корупцію попередньої влади не знайшли допоки жодного підтвердження ні від прокуратури, ні від міліції.
7. Можна ще згадати про велодріжки, які залишаються на папері; збільшені майже втричі тарифи на ЖКГ(хоча перед виборами Атрошенко обіцяв понизити тарифи на 10% ); провалена кампанія по створенню ОСББ...
8. Ну і останнє, що не відноситься до управління містом, але додає характеристик міському голові, як політику та людині. Це вибори по 206 округу. Вотчина Атрошенка, яку він особисто передає скандальному київському забудовнику Максиму Микитасю. Передає цинічно і, я би сказав, лицемірно. Оскільки Атрошенко є головою обласного осередку БПП і, за логікою речей, мав би висувати і підтримувати людину від цієї партії по округу. Але замість цього партія висуває відверто «технічного» підлеглого мера Сергія Гаруса. А сам Атрошенко публічно і неодноразово представляє сільським головам та владі районів саме Микитася як кандидата, якому «передає» округ.
На закінчення наведу слова заступника мера з гуманітарних питань, який, власне, формує інформаційну політику влади, Олександра Ломако. Це його погляд на перше півріччя влади Атрошенка в місті:
«Нам необходимы простая честность, здравый смысл и разумная смелость. Нам нужны скромные, обычные, практические - самые традиционные добродетели, которые абсолютно необходимы для того, чтобы сделать город таким, каким он должен быть. Без таких добродетелей никакой ум не поможет нам решить эту задачу» (с)
Эти слова Теодор Рузвельт произнес в Клубе достойного управления Нью-Йорка в 1897 находясь в статусе руководителя городской полиции. Ими я решил проиллюстрировать, что полгода назад наша команда взяла на себя ответственность за Чернигов и управление городской властью.
Итоги подводить рано, 6 месяцев - слишком короткий срок, скорее возможность разобраться и начать изменения, которых многие ждут. За это время мы заложили старт многим проектам, конечно же, допускали ошибки, но мне кажется, пользовались добродетелями, которые описал Рузвельт».
Про досягнення міської влади Чернігова розкаже прес-служба мерії, може голова проведе прес-конференцію з цього приводу. Зараз же – про недоробки і відверті провали міської влади Чернігова.
Це суб’єктивна думка людини, яка покладала досить великі сподівання на нову владу Чернігова.
1. Обіцянка міського голови призначати керівників управлінь та комунальних підприємство через прозорий конкурс залишилося красивим передвиборчим гаслом. Всі ключові посади отримали або особливо віддані люди Атрошенка, або за квотним принципом партнери мера.
2. Широко анонсована реформа транспорту, коли нам обіцяли прибрати монополізм маршруток та запродати нову транспортну схему міста, перетворилася на косметичні зміни кількох маршрутів.
3. Боротьба з МАФами скотилася до банального переділу ринку. Таке враження складається, коли дивишся на те, що старі МАФи не лише не зникли, але й додаються нові на таких самих умовах, якими користалися і попередники. Відмінність лише в тому, що тепер дозволи видають особисто віддані люди нового мера.
4. Чернігів одним з перших приєднався до системи «Прозорро». Мер видавав це за власне досягнення. Але всі слова мера і його оточення про економію бюджету перекреслюються скандалом з управлінням освіти Чернігівської міської ради. Сайт системи «Прозорро» офіційно назвав «зрадою тижня» конкурс, який оголосило управління найбільш відданого соратника Атрошенка Василя Білогури. Як відомо, управління освіти є одне з найбільших отримувачів бюджетних коштів. Тому висновок «Прозорро» про те, що це управління систематично свідомо штучно і протизаконно омежує коло учасників торгів, наштовхує лише на думку про корупційні чинники.
5. Сказати, що після обрання Атрошенка та формування більшості під нього змінилося щось в управління землею – також не можна. Продовжуються все ті ж спроби забудови зелених зон. Навіть родичі Атрошенка намагалися провести через сесію зміну цільової ділянки в Ялівщині. Скандальне будівництво біля Єлецького монастиря, схоже, буде продовжене, можливо дещо в менших об’ємах. Влада формулює якісь незрозумілі, навіть депутатам, проекти «концепції Генплану», під які виділяються немалі кошти.
6. Всі гучні заяви мера про корупцію попередньої влади не знайшли допоки жодного підтвердження ні від прокуратури, ні від міліції.
7. Можна ще згадати про велодріжки, які залишаються на папері; збільшені майже втричі тарифи на ЖКГ(хоча перед виборами Атрошенко обіцяв понизити тарифи на 10% ); провалена кампанія по створенню ОСББ...
8. Ну і останнє, що не відноситься до управління містом, але додає характеристик міському голові, як політику та людині. Це вибори по 206 округу. Вотчина Атрошенка, яку він особисто передає скандальному київському забудовнику Максиму Микитасю. Передає цинічно і, я би сказав, лицемірно. Оскільки Атрошенко є головою обласного осередку БПП і, за логікою речей, мав би висувати і підтримувати людину від цієї партії по округу. Але замість цього партія висуває відверто «технічного» підлеглого мера Сергія Гаруса. А сам Атрошенко публічно і неодноразово представляє сільським головам та владі районів саме Микитася як кандидата, якому «передає» округ.
На закінчення наведу слова заступника мера з гуманітарних питань, який, власне, формує інформаційну політику влади, Олександра Ломако. Це його погляд на перше півріччя влади Атрошенка в місті:
«Нам необходимы простая честность, здравый смысл и разумная смелость. Нам нужны скромные, обычные, практические - самые традиционные добродетели, которые абсолютно необходимы для того, чтобы сделать город таким, каким он должен быть. Без таких добродетелей никакой ум не поможет нам решить эту задачу» (с)
Эти слова Теодор Рузвельт произнес в Клубе достойного управления Нью-Йорка в 1897 находясь в статусе руководителя городской полиции. Ими я решил проиллюстрировать, что полгода назад наша команда взяла на себя ответственность за Чернигов и управление городской властью.
Итоги подводить рано, 6 месяцев - слишком короткий срок, скорее возможность разобраться и начать изменения, которых многие ждут. За это время мы заложили старт многим проектам, конечно же, допускали ошибки, но мне кажется, пользовались добродетелями, которые описал Рузвельт».