Вільні профспілки рабства на Чернігівщині не допустять

Одним із завдань Конфедерації вільних профспілок України (КВПУ) на Чернігівщині є сприяння відновленню виробництва та створенню нових робочих місць.
Про це 12 травня під час прес-конференції в Громадському прес-центрі «Ініціатива» заявили голова КВПУ Михайло Волинець та голова Об'єднання вільних профспілок Чернігівської області В’ячеслав Лебідь.
«Не дамо закривати лікарні та школи»
За словами першого, люди праці на Чернігівщині соціально незахищені, а незалежні профспілки тут не отримали розвитку. «Проте ми цю ситуацію будемо виправляти. І перше, що потрібно зробити – налагодити соціальний діалог, владі та профспілковим лідерам сісти за «круглий стіл» і подивитися, чи насправді створювалися хоч кілька десятків робочих місць, чи оперуємо викривленою статистикою. Друге – треба визначитися, що має бути зроблено і в які терміни, коли будуть побудовані нові підприємства на місці закритих».
Михайло Волинець піддав критиці дії уряду Володимира Гройсмана та обласної влади у цій сфері. «Чому знищуються підприємства торф’яної промисловості? – задав риторичне запитання він. – Чому тут, в області, кажуть, що будуть переходити на альтернативні види палива? Які? Ми ліси і лісосмуги вирубаємо і до яких пір вирубуватимемо? Чому знищуємо останні підприємства? Ось такі питання ми ставимо. Ми кістьми ляжемо, але не дамо закривати лікарні, навчальні заклади».
Урядовців попередили: у нас - не Гондурас
Напередодні 1 травня представники КВПУ показали уряду справжню «жовту картку» - аркуш жовтого кольору із надрукованими на ньому своїми вимогами (ліквідація заборгованості по зарплаті, недопущення підняття тарифів на газ, скасування пенсійного податку тощо). Якщо їх проігнорують, профспілки вдадуться до загальнонаціонального страйку.
«Влада намагається найближчим часом прийняти рабський Трудовий кодекс, автором якого є Гройсман, - зазначив Михайло Волинець. – Тобто, можна буде цілу бригаду передати з Чернігівщини на Донеччину і не турбуватися про житло для неї. В проекті передбачено право роботодавця передавати найманого працівника іншому роботодавцю. Є спроба погіршити соціально-трудові відносини між людиною найманої праці, профспілками і роботодавцем, щоб можна було не виконувати колективні договори і угоди. За цим іде рабство».
Думку розвинув присутній на прес-конференції заступник голови об’єднання вільних профспілок Чернігівської області, колишній працівник ДП «Чернігівторф» Андрій Зайков. «Ось вони ухвалять Трудовий кодекс і виходить, що посередині Європи з’явиться Гондурас, - вжив порівняння він. – Якщо на пенсію можна буде вийти лише у 65 років і буде така мінімальна зарплата, як є, то звичайний українець перетвориться у найманого раба. Ми будемо боротися проти цього і сподіваємося, що чернігівці підтримають нас».
Потенціал, що не використовується
В’ячеслав Лебідь звернув увагу на деякі неузгодження між реальністю і статистичними даними. «Ситуація в економіці погіршується, а Мінстат повідомляє про зменшення безробіття у 2015 році, у порівнянні з 2014-им, це так зване «приховане безробіття» - зауважив він. – Зараз щонайменш 70 % українців знаходиться за межею бідності. В Україні склалася абсурдна для Європи ситуація, коли людина, яка працює повний робочий день знаходиться за межею бідності! Необхідно створювати не лише нові робочі місця, важливо створювати високооплачувані робочі місця».
На думку В’ячеслава Лебедя, у Чернігова є величезний потенціал, який не використовується. «У Чернігові працювали флагмани хімічної, текстильної та оборонної промисловості, маємо колосальний аграрний потенціал. Під час приХатизації на наші підприємства прийшли неефективні власники, у яких вистачило нахабства «хапути» якесь підприємство. А що далі: нові технології, нові високооплачувані робочі місця? Ні. Виробництво занепадає….», - пояснив він.
Однак вихід є, вважає В’ячеслав Лебідь. «Профспілки – це один з важливих елементів соціально-економічних відносин, якого не вистачає для ефективної роботи економіки. Їх завдання – гармонізувати взаємовідносини людей найманої праці, підприємців та влади. Спільними зусиллями при допомозі держави соціально-відповідальному бізнесу відновити ефективне виробництво цілком можливо, - наголосив він. – Тоді буде розширення обсягів виробництва, розвиток сучасних технологій, збільшення рівня зарплат та кількості робочих місць. Причому, збільшення таких місць з достойною оплатою праці».