Вибір – за нами!
Ще не встигли вщухнути пристрасті з часу минулорічних парламентських перегонів, як наш рідний 205-й округ знову закружляв у вирі передвиборчої баталії. Цього разу вибори, хоч і проміжні, дійсно обіцяють бути цікавими (причому, як в прямому, так і в переносному сенсі), оскільки Центрвиборчком зареєстрував аж 127 кандидатів, бажаючих позмагатись за прихильність чернігівського виборця. Важко навіть уявити, якого розміру буде той бюлетень і скільки часу потрібно буде учаснику голосування, аби, не помилившись, віднайти у довжелезному списку прізвище свого обранця. Але це – лише технічний аспект. На превеликий жаль, мусимо констатувати, що прийоми, які застосовуються виборчими штабами окремих кандидатів (не хотілося б називати конкретні прізвища), ще далекі від європейських стандартів політичного конкурування. Тут – і взаємні звинувачення, і спроби підкупу виборців, і “адмінресурс”… А як у такій ситуації мусимо діяти ми – прості виборці?
Перш за все, слід усвідомити, що ситуація, хоч і не проста, а все ж нормальна. Велика кількість зареєстрованих ЦВК кандидатів свідчить, насамперед, про те, що в Україні участь у виборах до Верховної Ради дійсно може взяти кожен бажаючий (за виключенням, звісно, передбачених законодавством обмежень), а це – демократична норма, по-справжньому європейська. Іншими словами – що не заборонено, те дозволено. Ясна річ, виборець вимушений буде попітніти, поки відшукає в довжелезному бюлетені прізвище саме свого кандидата, однак час на опрацювання бюлетеню ніхто не обмежує, тож усе залежить виключно від уважності та пильності учасника голосування. До того ж, значна кількість представників різних кандидатів серед членів виборчих комісій та спостерігачів робить максимально ефективним контроль за виборчим процесом через призму недопущення фальсифікації. А що ж до нечесних технологій, то, на мій погляд, кандидат, який дозволяє своєму штабові їх застосовувати до своїх конкурентів, насамперед паплюжить власну репутацію.
І найголовніше. Чомусь в наших головах ще досі міцно сидить фраза “вождя всіх часів і народів” товариша Сталіна: “Не важливо, як голосують, важливо, як рахують”. А між тим уже давно пора усвідомити, що цей принцип в Україні, принаймні – з часу її незалежності, ніколи не працював. Припущення, що голос виборця нічого не вартий – не більш ніж міф. Чого б тоді, питається, кандидати “ламали списи” у конкуруванні за прихильність електорату? Адже, враховуючи фінансові статки окремих із них, їм, мабуть, набагато простіше було би просто купити результат? Ще треба врешті-решт позбутися й іншого міфу – про те, що можна, мовляв, перевірити, хто за кого голосував. Запам’ятайте: в кабіні для голосування виборець залишається наодинці зі своєю совістю і лише вона має право йому підказувати, навпроти якого прізвища поставити заповітну галочку. Таємність голосування забезпечена стовідсотково, тож боятися справді нічого. І якщо хтось розповідатиме вам про будь-який, навіть найправдоподібніший, на перший погляд, спосіб вирахувати, за кого ви проголосували, не вірте – це неможливо (звичайно, якщо ви самі не розповісте про це, вийшовши з виборчої дільниці).
Тож маємо надію, що вибори в нашому рідному 205-му пройдуть спокійно і відповідно до законодавства. Цим наша держава і Чернігівщина зокрема ще раз доведе всій світовій спільноті: демократія в Україні є нормою життя. Єдине, що нам з вами потрібно зробити, – скористатись правом здійснення свого волевиявлення, при цьому не піддаватись на будь-які провокації, від кого б вони не відходили, не дозволити втягнути себе до можливої реалізації брудних політичних технологій та порушень закону. Ми з вами за будь-яких обставин завжди залишались свідомими патріотами, тож будемо ними й тепер. Пам’ятаймо: ті, хто провокує нас до порушень закону, хто намагається купити наші з вами голоси або в інший спосіб відібрати у нас право голосу і свободу вибору, самі є злочинцями, бо їхні дії – ні що інше, як загроза конституційному ладу України. Влада в державі належить народу, тобто нам з вами, і лише ми можемо визначати, кому делегувати права на здійснення владних повноважень.
Переконаний: чернігівці оберуть серед усіх претендентів найдостойнішого, який по праву представлятиме в парламенті наше місто та дбатиме про добробут його жителів. Вибір – за кожним з нас. Вибір – за нами!
Перш за все, слід усвідомити, що ситуація, хоч і не проста, а все ж нормальна. Велика кількість зареєстрованих ЦВК кандидатів свідчить, насамперед, про те, що в Україні участь у виборах до Верховної Ради дійсно може взяти кожен бажаючий (за виключенням, звісно, передбачених законодавством обмежень), а це – демократична норма, по-справжньому європейська. Іншими словами – що не заборонено, те дозволено. Ясна річ, виборець вимушений буде попітніти, поки відшукає в довжелезному бюлетені прізвище саме свого кандидата, однак час на опрацювання бюлетеню ніхто не обмежує, тож усе залежить виключно від уважності та пильності учасника голосування. До того ж, значна кількість представників різних кандидатів серед членів виборчих комісій та спостерігачів робить максимально ефективним контроль за виборчим процесом через призму недопущення фальсифікації. А що ж до нечесних технологій, то, на мій погляд, кандидат, який дозволяє своєму штабові їх застосовувати до своїх конкурентів, насамперед паплюжить власну репутацію.
І найголовніше. Чомусь в наших головах ще досі міцно сидить фраза “вождя всіх часів і народів” товариша Сталіна: “Не важливо, як голосують, важливо, як рахують”. А між тим уже давно пора усвідомити, що цей принцип в Україні, принаймні – з часу її незалежності, ніколи не працював. Припущення, що голос виборця нічого не вартий – не більш ніж міф. Чого б тоді, питається, кандидати “ламали списи” у конкуруванні за прихильність електорату? Адже, враховуючи фінансові статки окремих із них, їм, мабуть, набагато простіше було би просто купити результат? Ще треба врешті-решт позбутися й іншого міфу – про те, що можна, мовляв, перевірити, хто за кого голосував. Запам’ятайте: в кабіні для голосування виборець залишається наодинці зі своєю совістю і лише вона має право йому підказувати, навпроти якого прізвища поставити заповітну галочку. Таємність голосування забезпечена стовідсотково, тож боятися справді нічого. І якщо хтось розповідатиме вам про будь-який, навіть найправдоподібніший, на перший погляд, спосіб вирахувати, за кого ви проголосували, не вірте – це неможливо (звичайно, якщо ви самі не розповісте про це, вийшовши з виборчої дільниці).
Тож маємо надію, що вибори в нашому рідному 205-му пройдуть спокійно і відповідно до законодавства. Цим наша держава і Чернігівщина зокрема ще раз доведе всій світовій спільноті: демократія в Україні є нормою життя. Єдине, що нам з вами потрібно зробити, – скористатись правом здійснення свого волевиявлення, при цьому не піддаватись на будь-які провокації, від кого б вони не відходили, не дозволити втягнути себе до можливої реалізації брудних політичних технологій та порушень закону. Ми з вами за будь-яких обставин завжди залишались свідомими патріотами, тож будемо ними й тепер. Пам’ятаймо: ті, хто провокує нас до порушень закону, хто намагається купити наші з вами голоси або в інший спосіб відібрати у нас право голосу і свободу вибору, самі є злочинцями, бо їхні дії – ні що інше, як загроза конституційному ладу України. Влада в державі належить народу, тобто нам з вами, і лише ми можемо визначати, кому делегувати права на здійснення владних повноважень.
Переконаний: чернігівці оберуть серед усіх претендентів найдостойнішого, який по праву представлятиме в парламенті наше місто та дбатиме про добробут його жителів. Вибір – за кожним з нас. Вибір – за нами!