На нашій вулиці анонімки пишуть

За словами вчителів, у 30 школі неспокійно перед святом 1 вересня вже третій рік.

Одні говорили, не представляючись, що все в листівці неправда, пишуть їх не батьки, а три вчителя, у яких з директором особисті рахунки. І тільки одна вчителька сказала, що в школі все саме так, як викладено в листівці, а крім того, директор у вчительки чоловіка відбила - теж причина для невдоволення (також не представилася).

Директора школи № 30 58-річну Людмилу Лавриненко (на посаді 12 років) зустріли в міськраді, перед нарадою.

- Людмила Григорівна, ви бачили ці листівки? Як можете їх прокоментувати? У них правда чи ні? Думки вчителів у школі розійшлися.

- Ні, це неправда, - каже Людмила Лавриненко. - Війна ця вже три роки йде. Якщо вже нікуди звертатися, пишуть на стовпах. Це, швидше за все, пишуть мої вчителі. Вірніше, один учитель. Адже пишуться факти, в які батьки не проінформовані. До мене прийшли батьки випускників чотирьох класів, обурені, хто мав право від їх імені написати цю листівку? Ігор Миколайович Школа, голова батьківського комітету, позавчора приходив, цікавився, що це за організація підписалася?

Кажете, на дах збирали гроші, а вона все одно тече? Школа почалав основному текти років вісім тому. Коли текла не сильно, ми брали гроші з батьківських та клаптиками латали. Потім це стало марно. Шість років ми на дах гроші взагалі не збирали.

Машину мою миють у дворі школи? Це смішно. Неправда все це.

- Писали, що я витрачаю шкільні гроші. Що моя машина куплена за ці гроші! Та в мене чоловік працював на атомній, зарплата була 40 тисяч гривень! Пенсія -10. Я за півроку могла купити машину.

Щодо того, що написано в листівці про голову. Голова батьківського комітету у мене був шість років. Прекрасний. Вони побудували будинок в Рівно-Польї, тому їх молодший син піде в перший клас в 15 ліцей, що ближче. Я особисто рекомендувала цю школу.

- У школі кажуть, що вчора обурені директором батьки стояли під школою, чекали Соколова ... (Мер збирався до школи № 30 в рамках прес-туру, присвяченого початку нового навчального року, прес-тур анонсувався міськрадою. Але Соколов не приїхав).

- Ні, цього не було. Соколов не повинен був приїжджати. До нас приїжджала позавчора комісія: санстанція.

У моєму житті було тільки дві школи. Та, в якій я вчилася, і в якій я працюю. Я тут 32 роки. Починала вчителем біології. Кожне дерево у дворі посаджено мною. Я приходжу кожен день і кажу школі «Здрастуй!». Я приросла до цієї школи. Зараз мені 59-й рік. У мене донька народила дитинку. Зрозумійте, я не тримаюся за це місце. Матеріально я забезпечена. Пенсія 4 тисячі гривень. Думала йти з вересня, написати заяву за власним бажанням, підготувала промову. Хотіла піти красиво. Не встигла. З'явилися ці листівки. Якщо зараз я його напишу, то як би визнаю свою провину. Чого люди і домагаються. (Людмила Григорівна заплакала).

Все роблять, щоб я пішла. Був навіть офіційний лист на ім'я Соколова, Шеремета, Купріяненко (міське начальство.-Авт.). Від батьків з підписами. Їх було штук 20. В якому на мене скаржилися. Ось так все організували! А потім ці ж батьки приходили вибачатися до мене. Був і мітинг під школою, кілька батьків підмовили, вони і піднялися ...

У 2010, 2011 роках мене викликали в прокуратуру, щоб я підтвердила розрахунок коштів на школу.

- У школі кажуть, що вчителі вам мстять, нібито ви вкрали в однієї з них чоловіка, який сам працював у школі. Тепер не працює, попросили піти.

- Так, я зараз розповім, - усміхається. - Чотири роки тому у мене помер чоловік, ми прожили з ним 33 роки. Він дуже дружив із завгоспом, чоловіком однієї з наших вчительок. Природно, коли чоловік помер, він надавав мені знаки уваги, підтримував, як друга ... Пам'ять чоловіка мені дуже дорога, я б ніколи не посміла .... Три роки тому пара (завгосп і вчителька) розлучилася. У них в сім'ї були проблеми. Завгосп звільнився, сам.

Людмила Лавриненко дала нам мобільні телефони вчителів, батьків, мовляв, нехай скажуть свою думку на рахунок цієї ситуації, вона не боїться.

- Я не скажу, що в колективі у мене бездоганний авторитет. Але за час своєї роботи я нікого не скоротила.

Зараз наш колектив написав заяву на ім'я Купріяненко з проханням дозволити нам розпочати навчальний рік.