V фестиваль «Київська Русь» з передвиборчим «душком»

18 серпня уп'яте в древньому Любечі відбувся Відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств «Київська Русь».

Загалом фестиваль мало чим відрізнявся від минулорічного, про який «Чернігівщина» розповідала у №36 від 1 вересня 2011 року. Щоправда, був дещо іншим склад гостей та виконавців, які прибули переважно з Любеча, Ріпок, Славутича й Чернігова.

«Специфіка» 2012 року

А от святкова торгівля, пивні «наливайки», атракціони та численні столики перед входом до стадіону, під деревами і в наметах, як і минулого року, були на першому плані. Натомість турніри з історичного фехтування, що частково виправдовують назву фестивалю, залишалися другорядною подією та й відбувалися десь обабіч сцени й місць основного дійства.

Втім, є й відмінності нинішнього свята. Це відкриття двох об'єктів і… вибори за пару місяців.

Останнє проявилося, зокрема, у поширенні щонайменше трьох передвиборчих газет. Застосування у них було три: як підстилка на лаву, як захист голови від сонця і як пакувальний папір. Газети «Время регионов» із заголовками блакитного кольору мирно валялися поруч з газетами-листівками так званої «об'єднаної опозиції».

Людей, схоже, цього року зібралося більше. На стадіоні вони нагадували броунівський рух молекул. В юрбі довелося навіть зіштовхнутися з депутатом облради Іваном Чаусом, котрий поспішав до когось з трьома пластиковими склянками пива в руках. Сподіваюся, доніс.

Море квітів

Обласне начальство на чолі з головою ОДА Володимиром Хоменком неначе здавало норматив зі швидкісного покладання квітів. Поклали до одного пам’ятника – йдуть до іншого. На ходу покладаючим особам подають квіти і до наступного місця покладання пани у краватках підходять уже з новими букетами в руках.

Спробуємо порахувати. Пам’ятник 900-річчя Любецького з’їзду князів на Замковій горі. Відкриття пам’ятника ключниці Малуші і малому Володимиру на початку паркової алеї. Стела з іменами полеглих під час війни. Пам’ятник князям Олегу та Ігорю, відкритий під час фестивалю в 2010 році. Відкриття після ремонту кам’яниці Павла Полуботка. Пам'ятник Антонію Печерському, відкритий під час торішнього фестивалю. Відкриття ближньої печери Антонія. Отже, загалом обкладено квітами п'ять пам'ятників і в трьох місцях урочисто нарізана шматками блакитна стрічка.

До речі, дуже помітні наслідки ремонту й будівництва. Особливо невдало виглядають газони. Точніше, замість них – багно зі слідами тракторів. Недопрацювали чи не встигли… Згадав армію, де за наказом газони «виростають» за одну ніч! Там бійці вирубують в лісі заступами шматки дерену із соковитою травою і вкладають, неначе тротуарну плитку, де вказано.

Після офіційних промов, під час урочистого відкриття фестивалю, особливо важка робота випала чотирьом міліціонерам. Вони не пускали гуляк, котрі поривалися прошмигнути повз ясні очі обласного керівництва, розміщеного на лавах перед сценою. Кумедно спостерігати. Може, просто начальство варто садовити вище?

На запитання про вартість проведення фестивалю начальник управління культури і туризму ОДА Сергій Мойсієнко відповів: «Зараз ми зводимо кошторис і тоді уже будемо знати суму». Орієнтовну суму йому було назвати важко, проте він натякнув, що коштує така «музика» понад 50 тисяч гривень.

Трохи політики

Ведучі, як годиться, не раз оголошували організаторів – чернігівська ОДА, облрада та ріпкинська РДА, – і додавали: «за підтримки першого заступника голови чернігівської ОДА Станіслава Прокопенка». Як пояснив Сергій Мойсієнко, та підтримка полягала у запрошенні ансамблю танцю імені Вірського та в залученні спонсорських внесків до ремонту відкритих під час свята об'єктів. До речі, сам Прокопенко, говорячи про спонсорів, чомусь назвав їх інвесторами. А керівник згаданого ансамблю танцю, дякуючи першому заступнику голови ОДА за нагороду, назвав його… депутатом.

Що цікаво, активності Владислава Атрошенка – основного суперника пана Прокопенка по виборчому округу №206, до якого належить і Любеч, – на святі не спостерігалося.

Насамкінець жителі Любеча насолоджувалися феєрверком. Це в обласному центрі таке «явище» частенько не дає людям дитину вкласти спати, а в Любечі навіть продавці з магазину вискочили на вулицю, аби милуватися яскравими вибухами в нічному небі.

Дорога до Любеча залишається такою, як і була до започаткування щорічного фестивалю – з ділянками старої «бетонки» і побитим часом асфальтом.