Інсульт не вирок. На повне одужання 3 години

Інсульт не вирок. На повне одужання 3 години- Так, людина смертна, але це було б ще півбіди. Погано те, що вона іноді раптово смертна, ось у чому фокус! І взагалі не може сказати, що вона буде робити сьогоднішнім вечором ». Якщо 52-річний чернігівець Ігор Василенко колись і не погоджувався з легендарною цитатою, яка належить Воланду, з відомого роману «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова, то 25 липня він повірив у правильність цих слів.

Інсульт

У той день Ігор разом зі своєю 49-річною дружиною Валентиною прийшов у гості до батьків. Близько сьомої вечора після вечері чоловік вирішив закурити і вийшов на балкон. А потім ...

- Несподівано мені стало погано, - згадує він. - Почала німіти права нога, і я зрозумів, що самостійно в кімнату вже не ввійду. Тримався руками за підвіконня і відчував, що якщо відпущу його, то впаду прямо на балконі. Покликав дружину, попросив, щоб вона допомогла дістатися до дивану. Вже коли присів на диван, в голові промайнуло: «А що якщо інсульт?», Але дружину вирішив не турбувати, сказав, що нічого страшного, полежу хвилин 5-10-і пройде. Але легше не стало, почали німіти права рука і мову. Якщо чесно, дзвонити в «швидку» я не збирався. Я по лікарнях не ходок, у мене навіть медичної картки ніколи не було. А Валя зателефонувала.

- Ви навіть не уявляєте, як я злякалася! - Приєднується до розмови Валентина. - Думала, схопило серце, тому і подзвонила в «швидку». Приїхала вона буквально хвилин через 15. Медики опитали Ігоря, заповнили необхідні документи, а потім сказали, що, швидше за все, у нього інсульт, і запропонували поїхати в неврологічне відділення Міської лікарні № 2. Мовляв, лікарня отримала якийсь новий препарат, який застосовується саме в таких випадках.

Тромболітична терапія у Чернігові

Ще кілька років тому інсульт та інфаркт міокарда були якщо й не смертельним вироком, то принаймні «гарантією» інвалідності. На щастя, зараз ситуація змінилася. Сучасні технології дозволяють майже на 100% відновити здоров'я хворого, до того ж за досить короткий термін.

- У минулому році за Програмою боротьби із серцево-судинними захворюваннями наша лікарня отримала чотири флакона німецького тромболітичної препарату «Актилізе» (один флакон коштує близько 5 тисяч гривень), - розповідає завідувачка неврологічним відділенням Міської лікарні № 2 Ольга Федорова. - До лікування шляхом тромболітичної терапії ми готувалися майже два роки. Взагалі, в Україні є прогресивні центри, які займаються тромболізісом вже давно. Медичні заклади Вінниці, Маріуполя, Харкова і Києва почали використовувати цей метод лікування ішемічного інсульту після того, як він вдало дебютував в Європі. Ми ж випробували його лише два тижні тому. Перед цим їздили на семінари, проходили тестування і здавали іспити. Зараз всі лікарі нашого відділення вже пройшли відповідні курси по тромболітичної терапії і мають сертифікати. Методика її проведення дуже проста. Що таке інсульт? Це гостре порушення мозкового кровообігу, яке в основному викликано тромбами, що формуються в кровоносних судинах. А тромболізис - це внутрішньовенне введення препарату, в результаті якого ці тромби розчиняються. Але є проблема ... Дуже часто пацієнти з інсультом надходять до лікарні лише через кілька днів після його початку. Пояснюють це майже все однаково: «Думав, що пройде». Метод тромболізису - дуже хороший, але застосовується не пізніше ніж через три години після початку інсульту. І тільки в тому випадку, якщо людина не має протипоказань - вагітності, кровотеч, повторного інсульту, виразковій хворобі дванадцятипалої кишки або гемороїдальних вузлів, що кровоточать, інфаркту міокарда, перенесеного менш ніж за три місяці до цього, оперативних втручань (навіть малоінвазивних) протягом останніх двох тижнів. Є й вікові обмеження - тромболізис можна робити лише пацієнтам від 18 до 70 років.

- Так чому ж вищезгадана терапія так довго не застосовувалася у нас, якщо навіть спеціальні ліки для цього були? - Запитую.

- Причина в тому, що не було пацієнта, якому можна було б провести тромболізис, - відповідає лікар-невролог неврологічного відділення Юрій Кузнєцов.

- Головне, якщо стався інсульт, - не зволікати! Якщо навіть хворому не підходить тром-болітічна терапія, це не означає, що лікуватися не потрібно. Як тільки ви виявили хоча б один симптом інсульту, викликайте «швидку» і їдьте в лікарню, адже ми можемо запропонувати й інші методи лікування, які також приносять велику користь. Шкода, що люди цього не розуміють і дуже часто втрачають час, а разом з ним і вірогідність одужання.

Два дня народження у лікарні

- Як ви вже зрозуміли, результати тромболізису будуть успішні, якщо вдало підібраний кандидат для нього, - продовжує Ольга Федорова. - Тому, перш ніж використовувати цю терапію, потрібно добре зважити ризик і можливість успіху. Кілька тижнів поспіль ми проводили спеціальні лекції медикам «швидкої», пояснювали, в яких випадках потрібно терміново доставити людину в наше відділення. Кілька разів нам привозили кандидатів на тромболізис, але при проведенні обстежень виявлялося, що у них є протипоказання. А 25 липня без чверті вісім вечора мені на мобільний зателефонувала старший лікар «швидкої допомоги» Ніна Фененко і сказала, що до них потрапив чоловік, у якого заніміли рука і нога і який, можливо, є кандидатом на проведення тромболітичної терапії.

Незважаючи на пізню годину, в Міську лікарню № 2 були викликані всі необхідні служби, для проведення комп'ютерної томографії приїхали лікарі-рентгенологи Андрій Біляч та Ірина Стебакова. На момент надходження до лікарні у Ігоря Василенка не рухалися праві рука та нога, була порушена мова. Дуже швидко йому зробили всі необхідні аналізи, і вже в 21.05 в реанімаційному відділенні лікарні вперше почали виконувати внутрішньовенний тромболізис. Ні на секунду не відходили від хворого Ольга Федорова, Юрій Кузнецов, а також лікар-невролог неврологічного відділення Наталія Філімонова і лікар-анестезіолог-реаніматолог реанімаційного відділення Юрій Андрющенко. Ігоря Василенка просили постійно говорити і пробувати рухати паралізованими рукою і ногою. Под дверима реанімації в цей час зібралося близько двох десятків його родичів. Не сказали про страшний діагноз лише 30-річній дочці Ігоря Олексійовича Олі, яка чекає дитину.

- Я була настільки розгублена, що навіть не знала, на що сподіватися, - зізнається Валентина Василенко. - Тільки коли через 20 хвилин після початку терапії до нас вийшла Ольга Федорівна Федорова і сказала, що кінцівки чоловіка рухаються, я повірила в диво. Адже це й справді було чудо!

Через годину після початку терапії (саме стільки часу потрібно, щоб прокапати два флакони препарату, розраховані на одного хворого) Валентині дозволили заглянути через прочинені двері операційної. Яке ж було її здивування, коли вона побачила усміхненого чоловіка, який махав їй паралізованою рукою! Через півтори доби Ігоря перевели в звичайну палату. Зараз він вже нормально ходить і говорить, сам одягається і їсть.

- Я навіть не знаю, як дякувати лікарям, - і зараз не може стримати сліз Валентина Миколаївна. - До землі готова вклонитися кожному з них, адже на такий результат ми навіть не сподівалися. Тим більше за лікування ми не заплатили ні копійки!

31 липня Ігорю Василенко виповнилося 53 роки. І хоч святкував день народження він в лікарняній палаті, це зовсім не зіпсувало свята, адже своїм головним подарунком чоловік вважає «друге народження».

- Навіть не уявляю, що було б, якби мене паралізувало! - Говорить він. - Лікарі подарували мені друге життя! Тому тут я відсвяткував два своїх дня народження.шаблоны для dle 11.2

Добавлено: 1-10-2012, 12:24
0
0

Похожие публикации


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Наверх