Веб студия Паутинка Черниговский информационно развлекательный портал

РАЗДЕЛЫ



играть онлайн бесплатно


Украинская Сеть обмена трафиком

АВТОРИЗАЦИЯ

Имя пользователя:

Пароль:



Баннер

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«    Декабрь 2016    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Популярные теги

Требуется для просмотраFlash Player 9 или выше.

  Категория: Спортивные новости   Автор: vadimklose   
Герої 90-х. Олександр Головко: "Лобановський не мав звички "заглядати в душу"В інтерв'ю "Футболу 24" восьмиразовий чемпіон України пригадав перші кроки незалежного футболу і скандал зі шубами, розповів про методи Лобановського, а також власний бізнес.

Що переважна більшість молодого покоління українців знає про перші кроки незалежного футболу? Хтось скаже, що чув і бачив подвиги "Динамо" в Лізі чемпіонів наприкінці 90-х. Хтось додасть, мовляв, в ті часи збірна зупинялася за крок від чемпіонатів Європи та світу. Що ще? Епохальна перемога Сабо, Леоненка та Реброва над московським "Спартаком", немов уві сні, спаде на думку. От і все, за великим рахунком.

Насправді ж "біографія" нашого футболу значно різноманітніша. Вона сповнена злетів і падінь, маленьких радощів і великих розчарувань. Одразу після розвалу Союзу величезна когорта талановитих українських футболістів, які перебували у розквіті сил, отримали російські паспорти. Юран, Онопко, Семак, Цимбалар, Нікіфоров, Канчельскіс принесли чимало слави збірній північної сусідки, натомість ті, хто залишився, щоб розвивати український футбол, зіткнулися з тотальним безгрошів'ям, економічною розрухою, соціальною апатією...

В отаких екстремальних умовах, зціпивши зуби, ці хлопці коли по сантиметру, а коли по два, підіймали рівень "синьо-жовтого" футболу все вище. Таким легендам як Гусейнов, Леоненко, Шкапенко, Ребров, Лужний, Ковалець, Орбу, Максимов і десяткам-десяткам інших ми повинні завдячувати тим, що з Україною рахувалися і продовжують рахуватися на міжнародній арені.

...Їх доля склалася по-різному. Хтось став тренером, хтось телеекспертом, хтось подався у бізнес. "Футбол 24" поставив перед собою завдання запросити до відвертої бесіди якомога більшу кількість "зірок" 1990-х.

Сконтактуватися із культовим захисником київського "Динамо" Олександром Головком було неважко. Володар першого українського "золота", переможець "Барселони" та "Реала", лондонського "Арсеналу" і "Баварії" є надзвичайно комунікабельною особистістю. Великою мірою цьому сприяє робота на тренерському містку юнацької збірної України, а також регулярні "розбори польотів", які Головко влаштовує в ефірі футбольних телепередач.

"У Львові підтримували не "Динамо", а "Таврію"

- Олександре Борисовичу, готуючись до розмови, переглянув чимало ваших інтерв'ю, якими рясніє інтернет. Які емоції відчуваєте, коли вкотре просять пригадати славне минуле? Не набридає?

- Не набридає! Важко стверджувати, що якісь особливі емоції виникають. Хоча, безперечно, приємно згадувати, як це все колись було.

- Чи задоволені тим, як усе склалося? Можливо, вам бракує Кубка чемпіонів чи ще чогось…

- Ви знаєте, мені гріх скаржитися чи нарікати на долю. Інша справа – не потрапив на світовий форум, але то таке…Рештою цілком задоволений. Які проблеми?

- Побутує стереотип, що у футбол йдуть ті, хто не хоче вчитися, або ж їм це не вдається...

- Напевно, я виняток з правил. Не завжди навчання йде паралельно з футболом. Тож мені вистачало сил, щоб зосередитися одразу на двох справах – школі і улюбленій грі. Як правило, хлопцям справді доводиться чимось жертвувати, тому так складається, що для навчання відводять значно менше уваги.

- Ваші перші кроки у дорослому футболі співпали з розвалом Союзу. Як Крим і, зокрема, клуб "Таврія" відреагували на перехід від радянського чемпіонату до незалежного?

- Важко ось так конкретно зараз пригадати, бо вже багато років минуло з того часу... Та нормально відреагували. Було цікаво, адже новий чемпіонат, нові суперники… Особливих завдань тоді перед собою не ставили. Просто грали у футбол, намагалися зробити це якомога краще.

- В чому секрет успіху тої "Таврії"? Адже в порівнянні з "Динамо" кримчани не могли похизуватися засиллям "зірок"...

- Не так важливо "зірок" зібрати, як зліпити добротну команду. До того ж, стверджувати, що в "Таврії" не було "зірок", я також не можу. Тут вистачало прізвищ, які немало пограли у Радянському Союзі. У 1992 році все дуже вдало співпало: чемпіонат, бажання, час, коли перемогти могла будь-яка команда. Той чемпіонат був унікальним…

- Фінальний матч першого чемпіонату відбувся на львівському стадіоні "Україна" і зібрав понад 36 тисяч глядачів. Яким чином поділилися симпатії львів'ян?

- Активніше підтримували саме "Таврію". Можливо, політична ситуація склалася таким чином, що Львову потрібно було вболівати за Крим, не знаю… Але саме нас підбадьорювали. Це відчувалося.

- Скільки автобусів з вболівальниками вирушили на фінал чемпіонату?

- Я так розумію, що в той час подібних завдань перед собою ніхто не ставив. Перемогли б, то перемогли б. Якщо б програли – ніхто не дорікнув би. Все-таки "Динамо" - це бренд.

- Дмитро Михайленко якось розповідав, що на початку 1990-х отримував зарплату буквально в кілограмах. За чемпіонський титул вас, напевно, нагородили центнерами тих купонів...

- Гравці "Таврії" нічого особливого за перемогу в чемпіонаті не отримали. Лише подарунки від спонсорів – телевізори (деякі з них були в жахливому стані і відмовлялися працювати), холодильники… Скажу відверто: дали якихось грошей, проте суму називати не стану, адже вона просто смішна. За ці гроші нереально було щось купити.

- Вже в наступному сезоні "Таврія" не зуміла захистити титул. Більше того, перебувала на другорядних ролях. Чому відбувся такий різкий спад?

- Ця команда була готова "вистрелити" лише одного разу. Все решта – другорядні фактори.

"Ми не цікавилися "шубами"

- У 1995 році ви опинилися в "Динамо". За яких обставин це відбулося? Хто ініціював перехід? В яку суму обійшовся киянам ваш трансфер?

- (Пауза) По трансферу відразу не скажу, тому що не знаю. А щодо переходу…Спочатку матчі за національну збірну були. Пригадую, після гри в Києві з хорватами, де ми перемогли 1:0, Йожеф Йожефович Сабо і Григорій Михайлович Суркіс обговорили це питання. Вирішувався мій перехід в "Дніпро", але Суркіс наполіг на тому, що я потрібен у Києві.

- В ті часи брати Суркіси активно відбудовували "Динамо". Наскільки вражаючою була різниця в інфраструктурі між першим і другим чемпіонами України?

- Якщо чесно, то за інфраструктуру не скажу. Зрозуміло, зарплати в "Динамо" були вищими. А все решта…Це вже з приходом Васильовича (Лобановського, - Авт.) розпочалося будівництво нової бази. А до того часу в нашому розпорядженні було одне, максимум два поля. Нічим ця база від таврійської не відрізнялася.

- Звідки виросли ноги в так званого "шубного" скандалу, через який "Динамо" дискваліфікували в Лізі чемпіонів? Як сам колектив відреагував? Які версії побутували серед гравців?

- Ми займалися своїм ділом. А те, що відбувалося…Знаєте, колекціонувати чутки не хотілося. Що там було і як – напевно досі ніхто не знає правди. Тож я не в праві робити якісь висновки. Звісно, нема диму без вогню. Приїжджаємо на тренування, а нам кажуть "така і така ситуація"…Та від нас нічого не залежало. Ми продовжували грати, а керівництво намагалося залагодити проблему.

- Якою була атмосфера в роздягальні? Адже Ліга чемпіонів для "Динамо" закінчилася, так і не розпочавшись як слід...

- Ну-у-у яка атмосфера? Вона не зовсім здоровою була, адже амбіції, накопичені у чемпіонаті, не знайшли свого виходу на європейській арені. Доводилося вдовольнитись внутрішньою першістю. Особливих проблем із здобуттям чемпіонського титулу не виникало…

"Лобановський поважав "Ювентус"

- Життя налагодилося, коли до Києва повернувся Лобановський. Чи пригадуєте першу зустріч команди з Метром?

- Його прихід усе змінив на 100 відсотків - ставлення, організацію роботи в клубі тощо. Перша зустріч? Вона була дуже простою. Його представили перед командою, а він сказав: "Нічого особливого – давайте працювати". Далі були робочі моменти – здоров’я, конкуренція, тренування…

- А віч-на-віч розмова відбулася?

- Я не можу сказати, що були якісь особисті зустрічі. Все було дуже по-діловому, скажімо так, і професіонально. Ніхто нікому в душу не влазив. Принаймні, у моєму випадку цього не було. Я усвідомлював, що від мене вимагається, і намагався як слід це виконувати.

- Зараз ви вже з тренерської точки зору можете, напевно, дати оцінку... В чому полягали реформи Лобановського? Адже через півроку "Динамо" вже трощило всіх у Лізі чемпіонів...

- Я не буду оригінальним. Однозначно, це висока функціональна готовність, а також командна гра. Тому що вирішити питання найвищого рівня з іноземними командами, які кращі в багатьох аспектах, зокрема, технічному, можна було лише завдяки колективній грі. Шалена самовіддача, дисципліна і контратаки. Ось основні складові успіху.

Источник:  http://football24.ua/home/showSingleNews.do?geroyi_90h_oleksandr_golovko_lobanovskiy_ne_mav_zvichki_zaglyadati_v_dushu&objectId=112194

   24-04-2012, 15:34   Просмотров: 912    Комментариев:  0

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Каталог ссылок
Каталог ссылок
Предупреждение! Информация, расположенная на данном сервере, предназначена исключительно для частного использования в образовательных целях и не может быть загружена/перенесена на другой компьютер. Ни владелец сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие физические или юридические лица не могут нести никакой отвественности за любое использование материалов данного сайта. Входя на сайт, Вы, как пользователь, тем самым подтверждаете полное и безоговорочное согласие со всеми условиями использования. Авторы проекта относятся особо негативно к нелегальному использованию информации, полученной на сайте.