Політичний пасьянс від “Свободи”, або “не буде баба дівкою”

В той час, коли на всеукраїнському рівні лідер “Свободи” Тягнибок заявляє про стрімке зростання електоральної підтримки його політичного об’єднання, чернігівські “свободівці” продовжують внутрішні війни, тупцюючи на одному місці. І лише у їхніх доповідях нагору в них все гладко. Зовсім як у доповідях керівництва Радянського союзу влітку 1941 року, де говорилось про “чисельні успіхи Червоної армії”, хоча насправді наші війська відступали по всіх фронтах…

Однак війна, слава Богу, залишилась в минулому, а нам потрібно думати про майбутнє. Для того, аби рухатись вперед, замало мати лише харизматичного лідера, необхідно підготувати збалансовану команду, яка чітко знає, що і як їй потрібно робити. Тож досить дивно виглядає позиція регіонального керівництва ВО “Свобода”, яке ніяк не може визначитись до кого – до красивих чи до розумних. Погодьтеся, без пояснення залишається рішення Лубенцова звільнити керівника міського партійного осередку Поліщука (як, до речі, ще більш дивним виглядало свого часу його призначення). Що це – покарання за невиконання партійних завдань чи банальний шантаж, намагання в такий спосіб спонукати його до більш щедрого фінансування партії? Тоді хотілося б більше дізнатись про нового очільника партійного осередку – Тамару Пославську: хто вона, чим заслужила таку довіру. За останні чотири роки це вже – 5-й керівник міського осередку, не рахуючи новопризначених голів віртуальних Новозаводської та Деснянської районних у м.Чернігові організацій. Незаперечним фактом залишається те, що в Чернігові під прапорами “Свободи” більше 10 активістів ніколи не збиралось, хіба що допомагали делегації з Прилук та Ніжина. Мені спадає на думку, що відповідальним за такий хід речей має стати саме обласний керівник. А, можливо, йому не потрібна сильна партійна структура в обласному центрі? Що як доведеться поступитись партійною посадою або ж, як мінімум, самому переїхати до Чернігова?

Тож можу констатувати – з такими друзями і ворогів не треба. А що буде, коли такі горе керівники прийдуть до влади, як вони тоді будуть ділити посади? І якщо зараз від їхніх міжусобних війн страждають лише партійні інтереси, то в майбутньому в цю боротьбу будуть втягнуті прості громадяни.