Зрада – добре чи погано?

Зрада – добре чи погано?Ця тема стара як світ. Можна багато розмірковувати і, звичайно, сперечатися про зради, але поки існують чоловіки і жінки – не вичерпати її до кінця, і навряд чи вдасться прийти до єдиної думки про те, як до них ставитися. Людство тисячоліттями завзято боролося з цією бідою, і, як відомо, у всіх релігіях зі зрадниками поводилися досить жорстко, але перелюб донині залишається улюбленим гріхом.
Треба визнати: яка не болюча зрада, останнім часом все частіше і частіше люди почали ставитися до неї, як до неминучого зла. Можливо, це прозвучить дещо шокуюче, але деякі психологи пропонують піти ще далі і подивитися на всі обставини зради під іншим кутом: спробувати визнати зраду в окремих випадках корисною, підкреслюємо: в окремих випадках.
Природно, це не стосується окремих індивідів, для яких зрада щось на зразок покупки нових шкарпеток. Тут будь-який психолог скаже: цей милий чоловік не готовий до сімейного життя, тяготиться відносинами.

Інша справа, якщо ти протягом 7 років спостерігаєш щасливе сімейне життя своєї подруги і раптом дізнаєшся, що її чоловік завів собі коханку … Тут вже є над чим замислитися. Тим більше що в такій ситуації незатишно почуваються як жінка, так і чоловік. Що ж штовхає нашу дорогоцінну половину на вчинок, про який та ще довго потім буде жаліти? Відповідь така: неминучі сімейні кризи. Психологи нараховують їх як мінімум три.

- Перша криза відбувається на третьому році спільного життя. Справа в тому, що феєрверк почуттів, які ми називаємо любов’ю, зазвичай тривають не довше двох років. Потім відносини переходять у нову форму, найчастіше більш ніжну і трепетну, ніж колишня, ближчу і щиру. Але змиритися з тишею і розміреністю, що прийшла на зміну пристрастям і бурям, може не кожен.

І тут починаються сумніви та страждання: а чи була любов, або все це приснилося? Звичайно, доводиться вирішувати питання побуту, і починає здаватися, що ти був в рожевих окулярах і марив наяву. З’являється приховане невдоволення партнером, починає здаватися, що час проходить даремно, хочеться нових відчуттів і змін.

Через першу криза багато переходить досить легко, особливо якщо в цей період з’являються діти і треба дружно облаштовувати свій побут. А ось вдруге, приблизно на сьомому році шлюбу, частіше заходять в глухий кут. Настає “криза рутини”: здається, що все життя буде однаковим, а партнер вивчений так, що з ним стає нудно. Настає “соціальна криза”, яка характеризується відчуттям, що всі цілі шлюбу реалізовані, а любов начебто пішла. Погодьтеся, що зберегти тверезу голову, володіючи невизначеними цілями і неясними очікуваннями, заплутавшись, досить важко.

Але найважчим виявляється третя криза, що настає через 17-20 років. Діти виросли і розбіглися, здається – саме час здійснити мрії, а виявляється, що спільних інтересів-то і не залишилося. До того ж жінки починають уважніше вдивлятися в дзеркало, а чоловіки мучаться підозрами у своїй неспроможності. І ось тут кожен хоче довести собі, а головне оточуючим, що все ще попереду.

Подружжя починають вести абсолютно окреме життя в межах однієї квартири, віддаляючись одне від одного все більше. Хоча, якщо зуміти зупинитися, подумати і спокійно поговорити, навряд чи можна буде знайти більш рідної та близької людини.

У всіх цих випадках зрада стає такою своєрідною виручалочкою, особливо для чоловіка. Що ж робити, якщо кращого способу повірити в свої сили і самоствердитися наші лицарі не можуть знайти століттями. Але і для жінки невірність – це ще не кінець світу. Зрада змушує уважніше вдивитися в себе.

Знання зворотної сили не має. Тому замість істерик і скандалів потрібно глибоко зітхнути і подумати про те, що трапилося. Неповноцінні, нещирі стосунки не практикувалися б, якби ваш спосіб життя не характеризувався стресом, постійним тиском, тривожним і безладним існуванням. В суєті повсякденності ми часто перестаємо стежити за собою, а хіба важко сказати кілька ніжних слів, поцілувати, проходячи мимо, та й взагалі приділити один одному увагу, зуміти знайти себе в суєті.

Що робити?

Сенс подолання криз практично однаковий: те, що не розвивається, занепадає. Подружжю треба переглянути погляди на шлюб і відійти від стереотипів – одноманітних реакцій на проблеми, сформованої думки про дружину – чоловіка.

З книги “Психологія планування сім’ї”:

1. Якщо подружжя не думає про зраду – це щасливий шлюб.
2. Якщо про зради другий чоловік не підозрює – це благополучний шлюб.
3. Якщо зради прощаються – це вдалий шлюб.
4. Якщо зради не прощаються – це неблагополучний шлюб.
5. Якщо втішають лише власні зради – це формальний шлюб.
6. Якщо не втішають навіть зради – це невдалий шлюбшаблоны для dle 11.2

Добавлено: 31-07-2012, 12:46
0
0

Похожие публикации


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Наверх