«Двадцятка» защемила хлопця і поїхала далі…

19-річний Артем Очерет, третьокурсник фізмату Чернігівського педуніверситету, танцюрист колективу «Всі кольори» (займається бальними танцями), показує свої синці.

- Руку подряпав, кров ішла. Коліно трохи болить, - Артем показує подряпину на руці і червону пляму на нозі. Це, за словами хлопця, - результат проїзду в автобусі 20-го маршруту, в районі Масанів.

На наступний день після події Артем все ще під враженням.

- Мене затиснуло дверима. Кросівок опинився в салоні автобуса. Але водій не відреагував. Коли машина рушила, мені довелося бігти за нею. Більше за кросівком, ніж за водієм.

Третій рік постійно їжджу на «двадцятці» о 23.15 з Масанів у бік центру від своєї дівчини, Насті Григор'євої. Це останній рейс. Зазвичай чекаю автобус на зупинці, друга від кінцевої. 11 жовтня, як зазвичай, повертався додому. Дівчина проводжала. Об 23.15, за розкладом, автобус не приїхав. Десь в 23.25 я зупинив «двадцятку», яка поверталася з міста на Масани. Щоб дізнатися, чи приїде за нами автобус. Місяць тому так вже було. Того разу я запитав, і «двадцятка» приїхала. А кондукторка каже: «Скажіть «спасибі», що ми вас забрали». Мене ця фраза ще здивувала. Але хіба мало, думаю, може, у людини поганий настрій.

Отже, я знову зупинив «двадцятку». Заглядаю в салон: «забере нас на зворотному шляху? Людей багато. Автобус не приїхав, чому? »Відповідь водія була такою: «У вас завжди є гроші на таксі». Я був шокований. «Возити людей - це ваша робота. Немає автобуса, повинні прислати заміну, довезти людей хоча б до центру, а там вже якось все виберуться», - кажу.

Поки я все це говорю, водій «двадцятки» починає рух і на ходу зачиняє двері. У той момент, коли я наполовину в автобусі. Прищемивши мені частину голови, плече, руки та ноги, почав їхати.

Я як раз із ноутбуком був, за ноутбук хвилювався. Руку і голову я ледве-ледве встиг витягнути! Палець на лівій руці трохи зачепив (показує ранку). Ліва нога залишилась в салоні. Потім мені вдалося її витягнути. Але в салоні залишився мій кросівок! І я почав бігти за автобусом, більше за кросівком, ніж за водієм.

- Дорогі кросівки?

- 600 гривень в минулому році віддав. Не нові, але улюблені. Залишити було шкода.

Другий кросівок довелося зняти, так зручніше. На вулиці було сухо, але дуже холодно. Біг в шкарпетках. Шкарпетки тонкі. Портфель трохи заважав, ноутбук важкий.

Настя сказала, я біг, як страус. Вона все це бачила.

Відстань між зупинками невелика, - продовжує хлопець. - Бігаю добре. Автобус наздогнав на наступній зупинці.

«Розумієш, наскільки ти не правий?» - Кажу водію, зайшовши в салон. Я сильно обурився. Це була крайня точка. То не приїжджає машина, то вони чимось обурюються, у них вічне невдоволення якісь ... А тут мене ще й затиснуло.

Мені, звичайно, хотілося йому вліпити! Але мій старший брат завжди говорить, що словами можна сильніше зачепити, ніж кулаками.

Водієві при цьому все одно, він їде далі. Кондукторка просто посміхалася.

- «Двадцятка» дістала, - говорить Настя Григор'єва, дівчина Артема. - У березні чотири дні не було автобуса в 23.15. Люди стоять, мороз, ні туди ні сюди. Вже намагаються скидатися на таксі ... На питання, чому немає автобуса, кондуктор з наїздом відповідає: «У нас немає грошей, ми ремонтуємо автобус за свій рахунок».

***

За словами Артема, він написав заяву в Новозаводський районний відділ міліції.

- Сказали, якщо б звернувся до травмпункту, то вже інше порушення було б. А так - адміністративне написали. Не можу це так залишати. Прикро. Та й хочеться, щоб автобуси за графіком їздили.

- Кросівок свій знайшов?

- Коли я наздогнав автобус, забіг на задні двері. А в цей час якийсь хлопець років 25-та разом із моїм кросівком вийшов з передніх дверей, - посміхається Артем. - «Тримай, молодець. Знай, Масани за тебе ».

***

Це що ж за сервіс такий? Чому водії то дверима прищемити, то із заточкою нападуть?

В'ячеслав Примак, директор ДП «Пассервіс» (перевізник), від коментарів відмовився. Ми зробили висновок, що водія не покарали. Може, пожурили трішкий.

***

- Робота водія, звичайно, нервова. Але водій і кондуктор знаходяться на роботі. Незалежно від їх нервового стану, настрою, проблем в особистому житті вони повинні робити свою роботу, як вимагають правила перевезення пасажирів, - коментує начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області Василь Петрішин. - Потрібно звернутися до керівництва підприємства («Пассервіс»), до директора. На підприємстві знають, хто цей водій, хто цей кондуктор.

- Вони повинні розібратися, провести внутрішнє розслідування. Водій напише свою версію. Напевно там був якийсь конфлікт, в якому потрібно розібратися. Якщо водій і прищемив людину дверима, не думаю, що спеціально. Він же теж розуміє, не дай Бог, що з пасажиром, - це кримінальна справа.

Якщо перевізник не реагує, потрібно звертатися до замовника перевезень - в міське управління транспорту і зв'язку. ЕСПІ є питання щодо якості облуговування перевезень, вони повинні розібратися.

Якщо не вживати заходів, конфлікти і скандали будуть далі і далі.

З іншого боку, невеликий відсоток невиконання рейсів допускається, що написано, наскільки я знаю, у договорі між замовником і перевізником.

Від редакції

Чому вони з нами так? Водії кидаються на пасажирів, продавщиця в магазині спокійнісінько базікає по мобільному, прибиральниця в ресторані безцеремонно тицяє швабру з брудною ганчіркою під ноги (хоча немитого «безлюдної» підлоги досить!), Медсестра грубить у лікарні, адміністратор у забігайловці зображує казна-що. Мовляв, зарплата маленька, а робота он яка важка! Дійшли! Пропонуємо господарям ставити камери і вводити грошові штрафи за хамство і грубість.