Веб студия Паутинка Черниговский информационно развлекательный портал

РАЗДЕЛЫ



играть онлайн бесплатно


Украинская Сеть обмена трафиком

АВТОРИЗАЦИЯ

Имя пользователя:

Пароль:



Баннер

КАЛЕНДАРЬ НОВОСТЕЙ

«    Декабрь 2016    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 

Популярные теги

Требуется для просмотраFlash Player 9 или выше.

  Категория: Криминальные новости   Автор: vadimklose   
Вони допомагають жити щасливоУ січні цього року Козелецький районний центр соціальних служб у справах сім'ї, дітей та молоді відсвяткував свою першу круглу дату - 10 років з дня відкриття.

А вже в липні кількість працівників центру (на момент відкриття їх було всього сім) різко збільшилася, до дружнього колективу додалося 30 фахівців з соціальної роботи.

Відповідні посади впровадили в усіх селах Чернігівщини. У Козелецькому районі фахівців знадобилося найбільше. Вони надають соціальні послуги і почали здійснювати соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, - прийомних, опікунських, багатодітних, малозабезпечених і т. п.

- Соціальні послуги, іноді звичайна людська підтримка дійсно необхідні нашим сім'ям, - говорить директор Козелецького районного центру соціальних служб у справах сім'ї, дітей та молоді Валентина Сікачева. - За 10 років роботи мені довелося всяке побачити. Бувало, розчаровувалася в тих, кому ми допомагали, але частіше все ж раділа успіхам наших підопічних. Я знаю всіх в районі, хто хоч раз звертався до нас за допомогою, тому що з кожним спілкувалася особисто. І все більше переконуюся, що люди в складних життєвих обставинах найбільше потребують того, щоб в них хтось повірив. Яскравим прикладом цього є сім'я Ковальчук з Десни.

Все почалося навіть не з них самих, а з Богданчика Юрченко з Лутави (Козелецький район. - Авт.). Його маму позбавили батьківських прав через пияцтво, коли малюкові було близько року, а батько знаходився у в'язниці. Волею випадку про сформовану ситуацію дізналася Світлана Сечена. Вона хоч і жила тоді в Десні, але навідувалася іноді в Лутаву, звідки була родом. Там їй і розповіли про Богданчика. Вона взяла хлопчика під опіку. У нього була затримка розвитку та мовлення, мабуть, дав про себе знати мамин спосіб життя під час вагітності. У Десні Світлана Валентинівна жила з 27-річним сином Яковом Ковальчуком, а після оформлення необхідних документів з ними став жити і Богданчик. Все було добре, але 25 квітня 2011 Світлана померла. Хлопчик потрапив до Чернігівського обласного дитячого притулку.

Ми змушені були втрутитися в ситуацію. Але головним мотивом для наших дій стало те, що Яків дуже прив'язався до дитини і хотів забрати його до себе. Незважаючи на те що у чоловіка була погана репутація в селищі (по-перше, випивав, а по-друге, не мав ні роботи, ні власної сім'ї), спільно з керівником Деснянського філії Козелецького РЦСССДМ Юлією Підлісною (у даний час вона займає посаду фахівця з соціальної роботи) ми відстояли право Якова перед опікунською радою і дали йому дозвіл взяти опіку над Богданом.

- Я теж по-своєму переживала за них обох, - говорить Юлія. - Звичайно, взяла їх під соціальний супровід. Але кардинальні зміни в житті Якова Ковальчука почалися ще до цього - за тиждень до приїзду Богдана його новий опікун одружився на 26-річній Альоні Савченко. До цього вони зустрічалися близько двох років, але на оформлення відносин чомусь не наважувалися. У Олени теж є дитина - син Данило від першого шлюбу (на рік молодший Богдана). Подальше життя Яків з дружиною планували вже вдвох, рішення про взяття Богдана Юрченко під опіку теж було загальним. Тому відмовити їм ми просто не могли.

Після повернення хлопчика в сім'ю довелося докласти чимало зусиль, щоб він знову став відкритим і довірливим. Нові батьки оформили його в дитсадок, у логопедичну групу, щоб виправити недоліки мови. Завдяки Юлій Підлісній Богдан пройшов лікування у психіатра - слабка дитяча психіка після всіх перипетій, які йому довелося пережити, була на грані.

Сьогодні сім'я Ковальчук цілком щаслива. Яків став відповідальним батьком для двох синів. З появою родини він майже відразу влаштувався працювати на меблеву фабрику під Києвом. Діти забезпечені всім необхідним. Особливо красива дитяча кімната, всі меблі там нові. Неповторний затишок цього будинку надають і домашні улюбленці - кіт Том, папуга Сенді, кімнатні кролики та акваріумні рибки.

- Ця історія з гарним кінцем. Але буває по-різному, - продовжує Валентина Сікачева. - У тій же Десні у вересні минулого року за допомогою в нашу службу звернулася 30-річна Світлана Шушева. Вона незадовго до цього розлучилася з чоловіком Максимом, з яким прожила в шлюбі 13 років. Світлана Сергіївна протягом тривалого часу терпіла його знущання. Через часті побоїв вона почала сильно боліти, один за іншим відмовляли внутрішні органи. Зверталася до лікарів, але точний діагноз вони поставити не могли. Наші фахівці за фінансової підтримки селищного голови Десни Юрія Посташевского (наша служба тісно співпрацює з органами місцевого самоврядування, райдержадміністрацією, районним відділом освіти, службою у справах дітей, райлікарнею і всіма небайдужими до проблем сім'ї організаціями) організували для неї медичне обстеження в Чернігівській обласній лікарні. Але, приїхавши туди, Світлана впала в кому. Всі ми були приголомшені таким розвитком подій. Чернігівські лікарі робили все можливе і неможливе, але лікування не давало бажаного ефекту. Прийшовши до тями, Шушева ще кілька днів пробула в лікарні. Їй навіть дозволили з'їздити додому, але незабаром вона знову потрапила в реанімацію. Її двоє синів - 14-річний Артем та 11-річний Данило - залишалися весь цей час під наглядом бабусі, Зої Олексіївни Черепанової. У неї II група інвалідності. Тому, коли Світлана Шушева, змучена невідомою хворобою, померла, постало питання - хто ж буде піклуватися про її дітей. Батько ніколи не цікавився долею синів, до того ж сильно випивав, а потім взагалі переїхав до матері у Росію. Його позбавили батьківських прав. А хлопчиків взяла під опіку їх тітка з Києва - Ірина Шушева. Вона робить все від неї залежне, щоб діти могли жити звичайним життям, без стресів і тривог. Звичайно, матері їм ніхто не замінить, але й тітка не чужа людина. У цьому році Артем з Данилом відпочивали в Криму.

Яким би жорстоким і злим не був наш світ, кожному з нас хочеться знати, що є такі люди, які вислухають, підтримають, протягнуть руку допомоги. Саме це і роблять працівники соціальної служби у справах сім'ї, дітей та молоді.

На фото зліва направо: волонтер Альфія Савчук, Зоя Олексіївна Черепанова, Юлія Підлісна, волонтер Олена Міненок і Данило Шушев

Источник:  http://svoboda.fm/

   1-10-2012, 12:33   Просмотров: 892    Комментариев:  0

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь.
Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
Каталог ссылок
Каталог ссылок
Предупреждение! Информация, расположенная на данном сервере, предназначена исключительно для частного использования в образовательных целях и не может быть загружена/перенесена на другой компьютер. Ни владелец сайта, ни хостинг-провайдер, ни любые другие физические или юридические лица не могут нести никакой отвественности за любое использование материалов данного сайта. Входя на сайт, Вы, как пользователь, тем самым подтверждаете полное и безоговорочное согласие со всеми условиями использования. Авторы проекта относятся особо негативно к нелегальному использованию информации, полученной на сайте.