Чи втратять люди житло? Сесія скаже?

Працюєш – отримуєш житло. Система Радянського Союзу. Так за роботу на підприємствах робітники отримали квартири у новому будинку за адресою Свердлова, 120 (нині вулиця Гетьмана Полуботка). Минуло кілька років і велика держава зникла. На карті з’явилася незалежна Україна. Проте житло лишилося людям. За новими законами стало можливим його приватизувати.

Проте жителі другого під’їзду будинку на Гетьмана Полуботка, 120 і досі цього зробити не можуть.

Проблеми з власником. Ми вже сім судів пройшли, а досі не домоглися свого. У нас хочуть відібрати житло, - говорить Параскева Россол.

Жінка живе у цьому будинку з часу його здачі в експлуатацію. Це її чоловіку у 1988 році дали квартиру.

Цей будинок будували всі разом. Треба було відпрацювати 100 годин на будівництві, тільки так квартиру давали. Всі внутрішні роботи самі робили. І обої клеїли, і каналізацію, все. А тепер у нас хочуть все забрати, - додала пані Параскева.

У чому проблема? Чому тільки другий під’їзд?

У першому під’їзді вже всі квартири приватизовані. Їх частину вважають жилим будинком і проблем приватизацією не було, - відповідає Оксана Калушевська. Вона теж жителька другого під’їзду.

Як будинок змогли розділити на дві частини з різними умовами, жінки не розуміють.

Та й для них головне – захистити своє житло.

У чому проблема?

Спочатку боролись, щоб будинок передали на баланс міста. Так можна приватизувати. І у 2004 році його передали. Але у нас проблеми з власником. Будинок офіційно належав «Чернігівоблбуд» . Його директор Віктор Демшевський не передавав нам документів. А у 2007 році він подав апеляцію на основі ново виявлених фактів. Виявляється – це не жилий будинок з квартирами, а гуртожиток! У нього за документами навіть підписи не сходяться. І для судів він завжди надавав лише копії. Але на основі цих документів будинок знову належить йому, - розповіла Параскева Россол.

На одному із судів власник сказав, що це гуртожиток. Там сидить вахтер. Прийдіть подивіться, вахтера там навіть посадити нікуди, - так сказала пані Параскева можновладцям на одному з численних засідань і комісій.

Тоді ніхто не прийшов. Йдемо дивитися самі. На фото можете пересвідчитися – жодного вахтера нема. Навіть за бажання його можна посадити хіба у підвал.

Люди живуть у звичайних квартирах. У кожній є ванна, кухня.

Жителі будинку кажуть, що вже кілька сімей виселили. І це лише початок. Адже власник гуртожитку має право виселяти тих, хто у нього не працює.

Нам пропонують підписувати договір оренди з власником. За ним нас можуть виселити або переселити навіть без попереджень. Якщо його підпишеш - шляху назад нема. Ми підписували документи, коли отримували квартири. Договір на безстрокове користування (приватизації тоді не було), - каже Параскева Россол.

Чого ви домагаєтеся?

Раніше, щоб будинок визнали жилим, а не гуртожитком. Як це написано у наших документах, коли квартиру отримували. Коли вийшов закон про можливість приватизації кімнат в гуртожитках, хоча б права приватизувати своє. Але власник не хоче передавати будинок на баланс міста. А у міста нема коштів компенсувати власнику вартість.

Кажуть, будуть створювати спеціальну комісію, щоб вирішувати такі справи як наша. Може, хоч перед виборами над нами зглянуться, почують нас. І дозволять приватизувати свої ж квартири! – відповіла пані Россол.

Жінки кажуть, житло намагаються відібрати незаконно. Адже отримували квартири вони за сумлінну працю. Тоді їх знімали з черги на квартири, квадратними метрами для життя їх забезпечили. Ні про який гуртожиток і мови не було.

Якщо чергова сесія міської ради не зарадить їм у вирішенні питання, налаштовані далі йти до суду. Хоч вони вже пройшли всю можливу судову тяганину, та завжди можна знайти нововиявлені документи або ж інші пункти. І тоді знову подавати позов. Від свого житла без бою відмовлятися не збираються.

Або на вулицю, або до суду, - говорить Параскева Россол. І вона піде боротися. Вибору у неї нема.