Бюджетну політику Чернігова оцінили як «середню». На «трійку»

На «трійку» за 5-бальною шкалою фахівці Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень оцінили бюджетну політику у Чернігові.
Результати дослідження отримані в рамках вимірювання Індексу прозорості, участі та доброчесності місцевих бюджетів.
Їх під час прес-конференції у громадському прес-центрі «Ініціатива» презентували менеджер проектів Ольга Рись, менеджер проекту «Прозоре бюджетне фінансування громадських організацій Чернігова – шлях до посилення їх спроможності» Тетяна Романова та експерт Павло Пущенко.
За словами Ольги Рись, бюджетування у Чернігові вперше оцінювалося в рамках проекту «Прозоре бюджетне фінансування громадських організацій Чернігова – шлях до посилення їх спроможності» Поліським фондом в рамках ініціативи «Громадянське суспільство та ЗМІ – за прозорі місцеві бюджети!», що виконується Одеською обласною організацією «Комітету виборців України», Фундацією «Відкрите суспільство» та громадським партнерством «За прозорі місцеві бюджети!» за фінансової підтримки Європейського союзу та Посольства Фінляндії в Україні.
Чернігів став одним з 17 населених пунктів України, де експерти аналізували інформацію з відкритих джерел, аби визначити ступінь прозорості для громадян даних про місцеві публічні фінанси, практику та можливості участі громадян у бюджетному процесі на всіх його стадіях.
«Жодне місто не одержало найвищих оцінок, – повідомила Ольга Рись. –Чернігів же займає середню позицію, порівняно з іншими учасниками. Міська бюджетна політика за різними критеріями була оцінена у 50 балів із 173, що складає 28,9% загального рейтингу. За прозорістю ми на 8 місці, участю – на 7-у, доброчесністю – на 12-у, а в цілому – на 8-у серед 17-ти. Тобто, бюджетний процес у Чернігові відповідає лише мінімальному рівню за цими показниками».
Такі невтішні результати зумовила практика неповного оприлюднення інформації про бюджетний процес, характерна для нашого міста. Експерти наголосили: бюджетні слухання та консультації з громадянами не стали звичним явищем.
«Інформація про зміни до бюджету оприлюднюється вже постфактум - це найнижчий рівень співпраці міської влади з громадянським суспільством. Позитивно вплинула на загальну оцінку безперешкодна участь громадян у сесійних засіданнях, де розглядалися питання бюджету», - зазначила Ольга Рись.
Результатом адвокаційної кампанії в рамках проекту, підкреслила Тетяна Романова, стало прийняття нової Програми підтримки громадських організацій на 2016 рік із запровадженням конкурсного відбору. Щоправда, очікуване фінансування для 25 ГО-заявників (1,5 млн грн) на неї не виділено.
«Попри байдужість більшої частини депутатського корпусу, протест з боку організацій, які вже понад 5 років без зобов'язань фінансуються з бюджету та відсутність політичної волі у влади, ми все ж домоглися, аби конкурс при розподілі коштів був», – відзначила Тетяна Романова.
На думку Павла Пущенка, гроші для ГО знайти нескладно, було б лише бажання.
«Для цього має відбутися зміна свідомості у депутатів та міського голови», – переконаний він.