Підземний храм отця В’ячеслава

Підземний храм отця В’ячеславаТри роки тому отець В'ячеслав власноруч викопав печеру в селі Дробишів, Новгород-Сіверського району і зараз править там службу.

33-річний отець В'ячеслав - священнослужитель Української православної церкви Київського патріархату.

У 2009 році його направили служити Богові в Новгород-Сіверський район, тому що він звідти родом. Після свого приїзду батюшка зареєстрував у Новгороді-Сіверському Свято-Вознесенську громаду. Вона налічує понад 100 осіб. Очолює громаду Борис Домоцький - депутат Новгород-Сіверського районної ради, редактор газети «Правий берег Десни».

Отець В'ячеслав у вересні 2009 року звернувся в Новгород-Сіверську РДА з проханням виділити громаді приміщення або невелику земельну ділянку. Звідти його відправили в Новгород-Сіверську міську раду, але ніяких результатів ці звернення не дали, питання навіть не було поставлене на голосування. У цей час люди молилися вдома у членів громади - батька В'ячеслава, Бориса Домоцького, Володимира Пашкова і багатьох інших.

- Але моя паства (всі прихожани УПЦ КП Новгород-Сіверського району) хоче збиратися хоча б у невеликому, але храмі, щоб відчути духовну атмосферу, поставити свічку біля ікони, причаститися. Правда, у селі Ларинівка є церква Київського патріархату, але це окраїна району, і не кожен парафіянин може регулярно туди їздити.

Отець В'ячеслав розповів історію створення підземної церкви, яка називається храм Всіх Преподобних отців Києво-Печерських:

- Перед Різдвом, у 2009 році, у мене з'явилася ідея викопати печеру для молитви. Я вибрав місце, де, за легендою, колись стояла дерев'яна церква, в яку, швидше за все, потрапила блискавка, вона швидко згоріла, а люди подумали, що церква пішла під землю. Я попросив Божої допомоги, взяв лопату і почав копати: спочатку вирубав ступені на крутому схилі, потім став рити вхід в храм. У той день я викопав небагато. Продовжував потроху, коли було натхнення, як у художника, який пише картину. Повністю завершив печерний храм десь у травні.

Спочатку батюшка молився в храмі один, а потім туди почали приходити люди.

- Наш храм без дверей, заходьте в будь-який час, щоб помолитися, тут завжди лежать свічки, які можна запалити, - запрошує всіх бажаючих отець В'ячеслав.

У храмі дуже затишно, легко дихається. Стіни глиняні, кремово-білого кольору, говорять, що глина в цій місцевості дуже якісна і міцна. Пол встелений соломою, на якій лежить кольоровий плетений килимок, його подарувала храму жінка з Чернігова. Тут є невеликий престол, свічники, висічені прямо в гірській породі. У кутах - ікони. За три роки існування підземного храму тут побували люди не тільки з Чернігова, а й з Києва, Шостки, були навіть паломники з Росії. Люди набирали землю біля печери, так як місцеві жителі розповідають про її цілющі властивості. А коли в храм приходять журналісти з телебачення чи з газет, часто не працюють камери і фотоапарати. У Бориса Домоцького є фотографія, на якій зображений батько В'ячеслав, а поруч із ним світиться велика куля. Що це за об'єкт - невідомо.

На жаль, печерний храм не може прийняти багато людей, він невеликий: приблизно три метри заввишки, завглибшки метрів шість і шириною - чотири метри. А охочих його відвідати завжди багато. Батюшка править служби під землею в свята і вихідні дні, заходить помолитися і в будні, коли є вільна хвилинка.

Можливо, отець В'ячеслав та не став би копати храм під землею, якби було де молитися прихожанам. У селі Дігтярівка Новгород-Сіверського району є церква Покрови Пресвятої Богородиці, але вона знаходиться в аварійному стані. Відновлення церкви - болюча тема для батька В'ячеслава. Він розповів небагато з історії цієї унікальної споруди:

- Церква була побудована в 1708 році на тому місці, де була прославлена ​​Дегтярівська ікона Божої Матері, біля якої відбулося багато чудес і зцілень. Гетьман Іван Степанович Мазепа виділив 17 000 золотих, щоб побудувати церкву (на наші гроші це при мірно 20 мільйонів гривень). У той час вона була найвищою спорудою в Новгород-Сіверському районі, приблизно 44 метри. Зараз нашу святиню називають руїною, вона не охороняється законом і не є пам'яткою архітектури. Я звернувся до київського архітектора-реставратора Сергія Юрченка, і він взявся за відновлення «мазепинської церкви». У 2011 році Сергій Борисович отримав приблизно 250 тисяч гривень від «Духовного братства Андрія Первозванного» в США та української діаспори в Канаді. Допомагають також парафіяни та паломники, вони збирають хто скільки може. У 2012 році канадці поставили умову, що церква повинна бути передана УПЦ Київського патріархату (поки ця споруда нікому не належить). 8 листопада 2012 Сергій Борисович звернувся до голови Чернігівської облдержадміністрації Володимира Хоменка з проханням передати Дегтярівську церква Київського патріархату. Зараз чекаємо на відповідь.шаблоны для dle 11.2

Добавлено: 26-11-2012, 12:04
0
0

Похожие публикации


Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Наверх